Досвід роботи над науково-методичною темою

«Використання інноваційних технологій як умова підвищення ефективності і якості навчання на уроках біології»

«Виживає не найсильніший і не  найрозумніший, а той хто найшвидше відгукується на зміни, що відбуваються»  Ч. Дарвін

І Актуальність досвіду.

Школа разом із світовою спільнотою вступила у третє тисячоліття.    Це час сучасних технологій та інноваційних тенденцій. Людина 21 ст. – інноваційно забезпечена і розвинута особистість. Тому для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки практичне значення.

В Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки зазначено, що найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти. Крім того, в законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень. Актуальність визначеного напрямку і спонукала мене обрати науково – методичну: «Використання інноваційних технологій як умова підвищення ефективності і якості навчання на уроках біології».

Мета цієї проблеми полягає у визначенні механізмів формування школяра як інтелектуальної, творчої, всебічно розвиненої особистості, що вміє використовувати набуті знання у сучасному світі. Тому для себе, як для вчителя біології , у розв’язанні даної проблеми я поставила такі завдання:

• підвищення ефективності уроку, якості навчання та зацікавленості до предмету; 
• активізації навчальної діяльності учнів на уроках біології; 
• можливість розвитку навичок самостійної та спільної діяльності; 
• формування компетентної дієздатної особистості; 
• підвищення мотивації навчання.

Провідна наукова ідея: впровадження інноваційних технологій на уроках біології , з метою створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

 Новизна полягає в цілеспрямованому формуванні освітнього середовища, що дозволяє використовувати сучасні педагогічні технології, які сприяють реалізації максимальної самостійності учня на уроці і в позаурочний час; у комбінації відомих методик і прийомів, направлених на розвиток пізнавального інтересу; у розробці дидактичного матеріалу з використанням інформаційних технологій.

Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується в тому, що особливістю учбового процесу є те, що центром діяльності стає учень, який виходячи із своїх індивідуальних здібностей і інтересів, вибудовує процес пізнання. Між учителем і учнем складаються «суб’єкт-суб’єктивні» відносини.

Теоретичною основою методології і інноваційних технологій є дослідження сучасних педагогів В. Безпалько, Б. Лихачова, М. Кларина, В. Монахома, Г.Селевка. Розробкою інноваційних технологій навчання займалися також А.Єршов (комп’ютерні (інформаційні) технології), А.С. Бєлкін (педагогічна технологія створення ситуацій успіху), Ж. Піаже, Л.Виготський, Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт (технологія розвитку критичного мислення), О. Пометун, Л. Пироженко (інтерактивні технології), К. Баханов, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, В. Гузєєв, І. Єрмаков, О. Пехота, І. Чечель (технології проектного навчання). Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.

ІІ Шляхи і засоби реалізації

" Технології ніколи не замінять вчителя. Але вчитель, який ефективно застосовує технології для розвитку своїх учнів, замінить того, хто ними не володіє " ( Шеріл Нуссбаум - Біч )

На сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально- виховного процесу має бути учень. Від його активності на уроці, вміння працювати з учителем, однокласниками залежить успіх і в опануванні програмового матеріалу, і в подальшому суспільному житті. Завдання сучасного вчителя підвести дитину до того, щоб вона сама бажала набути знання. А це можливо за умови вкраплення нових елементів у традиційний підхід до освіти. Такими елементами і є на мою думку використання різноманітних інноваційних технологій.

З огляду на те, що інноваційних технологій існує дуже багато, я для себе виділила декілька, які представлені у моделі (створена за допомогою сервісу XMind):

Обираючи ці технології я керувалася нормативно-правовими документами,  певним контингентом учнів школи, і матеріально-технічною базою, яка наявна в школі та кабінеті біології.  

Відповідно до вимог нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти одним із важливих завдань освіти є розвиток критичного мислення школярів. Розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. Одним із потужних інструменті, який втілить у життя все вище перелічене є інтелект-карти (Mind Maps). Застосування КАРТ-РОЗУМУ в навчанні школярів дають величезні позитивні результати, оскільки діти вчаться вибирати, структурувати і запам'ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Вони привертають увагу учнів різного віку до  творчого мислення, організації і вирішення проблем і можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально.

На своїх уроках я використовую різні методи створення карт розуму: комп’ютерний метод, або малювання власно руч. Все залежить від вікової категорії дітей, володіння ними комп’ютером, вільним часом. Застосовую цей прийом для конспектування матеріалу, складання плану виступу з певної теми, запам’ятовування термінів, роботи над проектом, представлення біологічних явищ.

INSERT/ІНСЕРТ (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) або стратегія «Критичного читання».  Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст.

Учні не читають текст механічно, а застосовують під час читання розумові операції високого рівня, що дозволяють сформувати власну думку щодо інформації. В основу стратегії покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих слів/фраз.

В залежності від вікової категорії учнів можна запропонувати або підготовити  повідомлення по  інформації,  яка  зацікавила  найбільше,  або опрацювати  більшу  кількість  матеріалу,  використовуючи не тільки підручник ,  зробити  висновки,  узагальнити,  скласти порівняльну  характеристику,  розробити  певні  правила тощо.

  На уроках біології ми завжди маємо порівнювати: явища,  речовини, організмі, органели, тканини, клітини тощо. Одним з ефективних прийомів для розвитку мислення учнів та вироблення навичок порівняння – є діаграма Венна. Виконання цієї вправи сприяє усвідомленню навчального матеріалу, вміння виконувати операції аналізу, синтезу.

Для формування аналітико-синтетичного та асоціативного мислення, розвитку критичного мислення, творчої уяви учнів застосовую такий інноваційний прийом як складання сенканів. В основному цей метод використовую на етапі рефлексії, або в якості додаткового домашнього завдання . За моїми спостереженнями, далеко не всі учні вміють складати ці ряди слів. Багатьом дітям це не під силу. Таким учням, я пропоную попрацювати з сервісом Word It Out  («Хмари слів»). На заготовлених заздалегідь картинках, або слайді з’являється хмара зі слів. Завдання:скласти сенквейн  використовуючи слова із «хмари». Відомо, що при вивченні біології учень повинен запам’ятати купу нових термінів і понять. Для кращого запам’ятовування та відтворення понятійного апарату предмету також будуть у нагоді хмари слів. «Заготовки» з хмар слів учні роблять самостійно і вдома, а потім користуються на уроках: при виконанні самостійних робіт, для організації групової роботи тощо

ПОПС-формула – це приголомшливий за своїм потенціалом інтерактивний прийом, спрямований на рефлексію учнів. Цінність цього технологічного прийому полягає в тому, що він дозволяє учням коротко та всебічно висловити власну думку, власну позицію з вивченої теми, надихає на спільне розв'язання проблем, надає можливості моделюванню реаль¬них життєвих ситуацій. Вчитель отримує унікальну можливість за лічені хвилини одержати інформацію про ступінь занурення учня (ів) в матеріал. Під час використання цієї інтерактивної форми навчання змінюється, ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування – практичне  застосування.

Із впровадженням комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес  для мене відкрилися нові можливості, що дозволяють створити умови для розвитку пізнавального інтересу до предмету,  інтегрувати інформаційно-комунікаційні технології в  навчально-виховний процес через  створення  презентацій (власних, учнівських) , інфографіка, використання Google карт (риби, вчені-екологи),  он-лайн вікторин (LearningApps), відео, блогів, складання он-лайн тестів, кросвордів та багато іншого.

Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення. В якості нових інформаційних засобів мережі Інтернет доцільно та ефективно можна використовувати так звані сервіси Веб 2.0
З метою активізації пізнавальної, творчої та самостійної діяльності учнів, розвитку уваги, гнучкості мислення, вміння планувати діяльність  мною та учнями  створюються блоги (англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій»). Кожен блог має свій напрямок, свою мету.
Використовуючи мультимедійні технології, я спонукаю учнів до творчої самостійності у проектній діяльності, створенні та захисті творчих проектів, Відповідно до нормативно-правових документів і суспільно-політичних реалій в країні, я вирішила створити власний учнівсько-педагогічний проект «Організація форм навчально-виховної роботи національно-патріотичного спрямування на уроках біології» . Моїми помічниками були учні 7-11 класів. В кожному класі було створено групу учнів, які отримали певні завдання і працювали над ними. Створювали презентації, власні блоги (Природно-заповідний фонд Бердянська), складали вікторини, кросворди, робили відеоролики тощо. Цей проект був довгостроковий і проходив у 4 етапи підготовчий, практичний, результативно-оцінний, узагальнюючо-підсумковий. Мета цього проекту: підвести учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища, сприяти пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли; виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед, національної свідомості при вивченні біології. Продуктом, тобто підсумком роботи стало створення загального блогу «Мій рідний край моя земля» , куди увійшли всі роботи учнів. 

Висновок. Аналізуючи результативність роботи з впровадження інноваційних технологій я  прийшла до висновку: інновації є об’єктивним процесом еволюції освіти, але жодна інноваційна технологія не є універсальною; новітні технології потребують багато часу для підготовки як учнів, так і вчителя. Використання педагогічних інновацій не самоціль. Це лише засіб досягнення навчальної мети. Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими, хоча і великими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни у світі, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій.